Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бирчак І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Бирчак І. В. Стан лізизу низько-, високомолекулярних білків та колагену в гомогенатах тканин матки жінок, хворих на міому [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_1_115 | ||
| 2. | 
Бирчак І. В. Особливості регуляції агрегатного стану крові жінок на тлі дисфункціональних маткових кровотеч репродуктивного віку [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 209-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_56 Оцінено загальний коагуляційний потенціал крові, фібринолітичну активність плазми, потенційну активність плазміногена, антиплазміни, рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну III, концентрацію розчинних комплексів фібрин-мономера в крові у жінок з анемією I ступеня на тлі дисфункціональних маткових кровотеч. Зміни фібринолітичного потенціалу крові мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху. Хронометрична гіперкоагуляція розвивається внаслідок активації згортання крові за зовнішнім механізмом утворення протромбінази, що супроводжується зниженням протизгортального потенціалу і значним збільшенням адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. | ||
| 3. | 
Бирчак І. М. Значення супервізії в менеджменті соціальної роботи [Електронний ресурс] / І. М. Бирчак // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. - 2013. - № 1. - С. 192-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prcr_2013_1_45 Розглянуто теоретико-методологічні аспекти дослідження супервізії в контексті менеджменту соціальної роботи. | ||
| 4. | 
Бирчак І. В. Характеристика особливостей системи регуляції агрегатного стану крові жінок з анемією ІІІ ступеня на фоні аномальних маткових кровотеч [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, С. А. Куріцина // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_10 | ||
| 5. | 
Бирчак І. В. Особливості загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 3. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_3_8 Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відмічається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив 36,0 +- 5,3 років. Дана нозологія мала місце у жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою попередження патології в майбутньому.Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відзначається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив (36,0 +- 5,3) років. Дана нозологія мала місце в жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою запобігання патології в майбутньому. | ||
| 6. |
Бирчак І. В. Характеристика локальних змін ліпопероксидації у жінок з міомою матки [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 1. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_1_24 У 45-ти жінок з міомою матки вивчено зміни пероксидного окиснення ліпідів в ендометрії, параміоматозній тканині та у міоматозному вузлі. Встановлено зростання інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів у разі зменшення активності ферментів антирадикального захисту у всіх тканинах, що вивчалися. Зроблено висновок про роль пероксидзалежних механізмів вторинної альтерації ендометрія у патогенезі маткових кровотеч у випадку міоми матки. | ||
| 7. |
Гошовська А. В. Профілактика плацентарної дисфункції у жінок груп ризику. Оцінка результатів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак, В. М. Гошовський // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_12 Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Незважаючи на чисельні наукові розробки над розв'язанням даної проблеми, частота порушень у системі мати - плацента - плід сягає 60 - 70 %. Основну групу сформували 70 вагітних, IA (n = 35) - вагітні з проявами плацентарної дисфункції без спе-цифічної профілактики плацентарної дисфункції (ПД), IB (n = 35) - вагітні зі специфічною профілактикою ПД. Контрольна група - 40 здорових вагітних. Наведено результати ефективності проведеної профілактики ПД у жінок групи ризику, які оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методам досліджень. Ефективність проведеної профілактики ПД оцінювали за показниками досліджень у жінок IA та IB підгрупи основної групи. Слід відзначити, що в жінок IB підгрупи (з проведеною специфічною профілактикою дисфункції плаценти) лабораторні, інструментальні, імуногістохімічні та гістологічні дані позитивно відрізнялися від показників IAпідгрупи. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті надає змогу довести їх до рівня фізіологічної вагітності. | ||
| 8. |
Бирчак І. В. Особливості загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 224-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_51 Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відмічається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив 36,0 +- 5,3 років. Дана нозологія мала місце у жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою попередження патології в майбутньому.Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відзначається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив (36,0 +- 5,3) років. Дана нозологія мала місце в жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою запобігання патології в майбутньому. | ||
| 9. | 
Бирчак І. В. Особливості соціального статусу вагітних із залізодефіцитною анемією [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_3_27 | ||
| 10. |
Бирчак І. В. Фактори ризику розвитку цукрового діабету у вагітних [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_3_28 | ||
| 11. | 
Бирчак І. В. Характеристика особливостей системи регуляції агрегатного стану крові жінок з анемією III ступеня на фоні маткових кровотеч репродуктивного віку [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 3. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_3_8 | ||
| 12. |
Кравченко О. В. Здобутки кафедри акушерства, гінекології та перинатології і сучасні напрямки розвитку [Електронний ресурс] / О. В. Кравченко, І. В. Бирчак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 227-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_1_62 | ||
| 13. |
Бирчак І. В. Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_3_11 Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Об'єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Проведено вивчення особливостіей тромбоцитарно-судинного гемостазу. У роботі наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки: зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху. | ||
| 14. |
Бирчак І. В. Особливості процесів ліпопероксидації в ендометрії та міометрії жінок, хворих на лейоміому матки [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, Т. В. Громова, А. В. Гошовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2018_17_1_5 Вивчено особливості процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в ендометрії, периміоматозній тканині та у міоматозному вузлі жінок з лейоміомою матки. Встановлено, що у периміоматозній тканині відбувається зростання інтенсивності ПОЛ у разі зменшення глутатіон залежного антиоксидантного потенціалу. У тканині міоматозного вузла спостерігались аналогічні тенденції. В ендометрії жінок з лейоміомою матки вміст дієнових кон'югатів перевищував аналогічні показники в контролі в 2,8 разу, а рівень малонового альдегіду мав значну тенденцію до збільшення (27,49 %), крім того, спостерігалося суттєве пригнічення ферментів антиоксидантного захисту. | ||
| 15. | 
Бирчак І. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров'я. Спосіб профілактики спайкової хвороби після лапароскопічних втручань з приводу позаматкової вагітності [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, С. А. Куріцина // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 125-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_2_21 | ||
| 16. | 
Бирчак І. В. Характеристика порушень в системі регуляції агрегатного стану крові жінок з анемією високого ступеня на тлі гіперпластичних процесів ендометрія [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 1. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_1_3 Гіперплазія ендометрія (ГЕ) - це доброякісна патологія слизової оболонки матки, яка характеризується певними гістологічними змінами, характерними для простої та комплексної, неатипової та атипової форм. Гіперпластичні процеси ендометрія, за даними різних авторів, у структурі гінекологічної патології складають від 15 до 40 %. Клінічно гіперплазія ендометрія проявляється матковими кровотечами. Маткові кровотечі, які не піддаються гормональній, симптоматичній і гемостатичній терапії, призводять до розвитку хронічної постгеморагічної анемії та є показанням до оперативного втручання. Отже, системні порушення параметрів гемостазу на тлі маткових кровотеч за гіперплазії ендометрія, зокрема системи регуляції агрегатного стану крові, потребують подальшого вивчення для виявлення нових патогенетичних ланок патології та розробки методів корекції. Обстежено 30 жінок з гіперпластичними процесами ендометрія (n = 30, основна група); групу контролю склали здорові жінки (n = 30, контрольна група). Стан тромбоцитарно-судинного гемостазу оцінювали за відсотком адгезивних тромбоцитів у крові, а також за індексом спонтанної агрегації тромбоцитів. Загальний коагуляційний потенціал крові, фібринолігичну активність плазми, потенційну активність плазміногену, антиплазміни, рівень фібриногену у плазмі крові, активність антитромбіну III, концентрацію розчинних комплексів фібринмономера у крові визначали реактивами фірни Simko Ltd (Україна). Визначення показників швидкості утворення тромбіну, тромбоеластографічної константи К, константи специфічного тромбоцитарного згортання крові, кута alpha та збірного індексу коагуляції виконували на тромбоеластографі АКТ. У жінок з анемією III ступеня на тлі маткових кровотеч, за високої активності первинного гемостазу розвивається структурна та хронометрична гіпокоагуляція, що зумовлено різким зниженням вмісту в крові фібриногену. Основною причиною гіпофібриногенемії є надмірна активація неферментативного фібринолізу. Загалом, зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові, яке розвивається внаслідок високої функціональної активності тромбоцитів. | ||
| 17. | 
Гошовська А. В. Дія урогенітальних інфекцій на формування розвитку плацентарної дисфункції у жінок груп ризику [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак, В. М. Гошовський // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 2. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_2_3 У плаценті запальний процес на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів визначають переважно в базальній пластинці, яка є фрагментом матково-плацентарної ділянки, що відділився разом з послідом від матки у процесі пологів. Мета дослідження - встановити деякі імуногістохімічні параметри стану інвазивного цитотрофобласта запально зміненої базальної пластинки плаценти у вагітних на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів. За допомогою імуногістохімічних і гістологічних методів вивчено 36 спостережень вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і 40 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності і пологів. Досліджено основне місце локалізації специфічного та неспецифічного запалення плаценти - базальну пластинку в жінок основної групи. Встановлено, що у вагітних на тлі урогенітальних інфекцій, у порівнянні з фізіологічною вагітністю в цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки має місце зниження концентрації гормона плацентарного лактогена, активація проапоптичного протеїну ВЛХ на фоні незміненої концентрації протиапоптичного протеїну Bcl-2. | ||
| 18. |
Бирчак І. В. Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_2_4 Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Об'єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Проведено вивчення особливостіей тромбоцитарно-судинного гемостазу. У роботі наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки: зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху. | ||
| 19. |
Гошовська А. В. Функціональні зміни екстраембріонального кровотоку в періоді формування плацентарного комплексу на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2021_20_2_6 Впровадження діагностичної ультрасонографії в клінічну медицину надало потужний імпульс в розвитку практичного акушерства. Застосування ультразвукових методів дослідження надає змогу широко використовувати можливості комплексної морфофункціональної оцінки ембріона, хоріона, екстраембріональних структур, і не тільки констатувати вже наявну патологію, але й у більшості випадків висловлювати судження про патогенетичні механізми, що призвели до розвитку патологічних станів. Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що в свою чергу призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності. Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв'язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фето-плацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів авторами було визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6 - 7 та 12 - 14 тиж. гестації. Основну групу становили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, контрольну групу - 30 жінок практично здорових. Одержання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу при фізіологічній і ускладненій вагітності надасть змогу доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |